Що робити, якщо корова не їсть та не п'є
Що саме відбувається з коровою, якщо вона відмовляється їсти та пити? Що в цій ситуації може зробити власник тварини? Що необхідно зробити в першу чергу, а чого робити в жодному разі не можна? Як запобігти таким явищам? На ці та інші питання спробуємо відповісти у цій статті.
Почнемо з того, що причин відмови від їжі та води може бути безліч. Але серед найпоширеніших перебувають такі захворювання, як кетоз та нестача кальцію.
Нестача кальцію пояснюється тим, що велика його кількість виводиться з молоком, однак і самій корові він теж украй необхідний. У цьому випадку лікування полягатиме в тому, щоб заповнити недолік цього макроелемента. Однак спочатку потрібно провести діагностику, для цього у вену корови необхідно ввести хлорид кальцію з глюкозою. І якщо після проведеної процедури стан здоров`я тварини покращується, її починають лікувати відразу від гіпокальцемії та від кетозу.
Найефективнішим методом визначення захворювання є аналіз крові корови. Для цього необхідно взяти кров тварини та відстояти з неї сироватку. Далі відвезти отриману рідину до ветеринарної лабораторії, де визначать кількість кальцію та кетонових тіл.
Про кетоз (порушення вуглеводного обміну) поговоримо докладніше.
Буває, що через 2-6 тижнів після народження теля, корова (найчастіше наймолочніша) втрачає апетит, починає давати менше молока, і ставати млявою.
Господарі тварини зазвичай нарікають на мишаче гніздо, яке з необережності може бути з`їдено коровою. Проте істина у тому, що з корови, швидше за все, відбулося порушення кальцієвого чи вуглеводного обміну.
Особливо схильні до таких проблем, як уже говорилося, високопідійвані корови, оскільки разом з молоком такі корови втрачають велику кількість молочного цукру. Це призводить до того, що через два тижні організм тварини починає страждати від нестачі цукру, якого стає критично мало, що дуже погано впливає на здоров`я корови.
Відомо, що цукор є легкозасвоюваним вуглеводом, і при його недостатній кількості в організмі тварини йдуть у витрати запаси накопиченого жиру. Треба відзначити, що у більш відгодованих корів цей процес проходить набагато інтенсивніше.
Іноді хвороба провокує у тварини неадекватну поведінку, коли корова лиже все, що трапляється їй під язик, і поглинає все те, що жується. В цьому випадку може навіть розвинутися парез, з яким найкраще боротися, вводячи тварині хлористий і внутрішньовенно глюкозу.
У процесі розщеплення власних жирів виділяються власні жирні кислоти, які доводиться переробляти печінки. При збільшенні кількості цих жирних кислот печінка перестає справлятися з їх переробкою, внаслідок чого в організмі корови з`являються кетонові тіла, які є похідними ацетону. Далі відбувається отруєння організму, і особливо печінки, цими шкідливими токсинами. Такий стан і є причиною відмови тварини від води та їжі.
У групі ризику в першу чергу знаходяться корови, відгодовані кормами, в яких недостатньо вуглеводів, але більш ніж достатньо білків і клітковини (неякісний сінаж і силос, запліснілі корми, екстрагований шрот у великих кількостях). Через такий раціон і може виникнути небезпечне захворювання.
Слід звернути увагу на такі симптоми, які є провісниками хвороби: зниження апетиту, млявість та апатичність тварини, зменшення надою.
Не виявлена під час хвороба може набути хронічної форми, тоді тварина піддається таким симптомам як: приховані тічки, запальні процеси в яєчниках та матці, мастити, цистити, погана плодючість, зниження імунітету.
Страждає і якість молока таких корів. По-перше, змінюється його смак, структура може ставати слизовою, під час кип`ятіння таке молоко згортається, а коли скисає, у ньому спостерігаються нетипові пластівці.
Також можна помітити, що запах сечі починає «віддавати» ацетоном, такий самий запах виходить із ротової порожнини тварини.
З метою запобігання хворобі необхідно вводити компоненти, завдяки яким в організмі починається вироблення глюкози. Серед препаратів з глюкопластичними компонентами знаходяться гліцерин, пропіонат, пропіленгліколь. Враховуючи той факт, що глюкоза виробляється за участю амінокислот, у період транзитної фази необхідно стежити за тим, щоб до організму потрапляла достатня кількість білка.
Легку форму кетозу можна лікувати внутрішньовенним введенням 40% розчину глюкози (по 200 мл один-два рази на день). У раціон вводять цукровий буряк, патоку та солодку воду.
Тяжкі форми захворювання вже вимагають серйознішого підходу, коли потрібно вдаватися за допомогою спеціальних препаратів, таких як пропілен-гліколь (вводять через зонд по 200-250), урзопрон (по 400-500 мл на день) або Осімол (по 100г на день). Не можна тут обійтися і без кортикостероїдів, так, внутрішньом`язово призначають одноразово преднізолон (100 мг), десафорт (10 мл).
Не варто забувати про те, що кетоз має дві форми – первинну та вторинну. Первинна форма є саме захворювання кетозом, вторинна ж провокує хвороби інших органів (запалення матки, захворювання копит, зміщення сичуга ...).
Гостра форма кетозу характеризується стрімким згасанням апетиту та зменшенням кількості молока. А на початку лактації дуже важливо, щоб при максимальному утворенні глюкози відбувалася мінімальна мобілізація жиру.
Головною зброєю у профілактиці із хворобою є правильне харчування. Для цього до раціону корів повинні входити соковиті корми (оптимальний вибір – цукрові буряки), також потрібно скоротити кількість силосу, і по можливості виключити концентрати. Простіше сказати, головне – запобігти ожирінню.
Також трапляються випадки, коли корова, крім відмови від їжі, відмовляється пити воду. Причиною цього може бути з`їдений тваринам сторонній предмет, який потрапив у шлунок. В даному випадку необхідно звернутися до досвідченого ветлікаря, і не марнувати час, інакше нездужання може закінчитися летальним результатом.
Тепер, прочитавши статтю, ви отримали необхідну інформацію щодо причин відмови корови від води та їжі. Однак не варто відразу кидатися в бій, і займатися самодіяльністю. Адекватне лікування можливе лише при правильно поставленому діагнозі, а тут без допомоги фахівців не обійтися.